В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки. Цього року, 26 листопада 2022 року, о 16 годині Україна схилила голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом.
Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа ─ геноцид українського народу. В Україні в 1932 -1933 роках вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, 25 000 – щодня. З урахуванням непрямих жертв, за приблизними підрахунками, голодомор забрав 14 мільйонів людей.
Голодомор 1932–1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.
В історії бурхливого XX ст. Голодомор 1932–33 років в Україні посідає особливе місце. Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії.
Голодомор 1932–33 років – це свідомо заподіяна акція.
Так і в ДНЗ «Краматорське ВПМУ» був проведений виховний онлайн захід «П’ять колосків – до життя не пройдених п’ять кроків», також здобувачі долучились до всесвітньої акції «Запали свічку». Метою цих заходів було ознайомити здобувачів з трагічним минулим нашого народу; вчити їх бережно ставитися до історії своєї Країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки; виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Хай палає свіча, хай палає,
Поєднає нас вона в цей час,
хай сьогодні спогади лунають
Пам’ять чиста, світла і велична
Хай єднає нас!

















